хвиль бузкових
плин тонкий
сон розгойдує
між див
й небувальщини
що платить
аркуш білий шпальтам днів
їхній в’язень
сновигаю:
право маю? волю маю?
силу маю? ніц в одвіт:
…ніт?
відповіді як й відмови
це хіба ж не волі лови
бути й жить?
хлопчику, маленький заю
де ти був, в кого спитаю
в цю казкову мить?
зірка що з небес кричить
то ж до тебе не мовчить-
бо?
…тільки променів політ
з золотих зіничок світ-
ло.
а життя то звісно ж – сон
цю витівку Кальдерон
втнув давнесенько-давно
просинайся: день
вечір тане уночі
в тій, де зіронька ячить
й дзеленчать-дзвенять ключі
в неземне пісень
оригінал російською http://www.stihi.ru/2017/12/08/6215
переспiв
© Copyright: Александр Ярошевский, 2018
Свидетельство о публикации №118102506259
Свидетельство о публикации №118102506259
Рецензии