Жебрачкою iде

Приворожила Осінь-чарівниця
своїм строкатим вбранням нас.
Вона прекасна,мовби та цариця,
та має безліч чарівних прикрас.
Виблискують на сонці діаманти,
в смарагд прикрашені ліси.
Бог дав красуні множину талантів,
щоби вона нам дарувала сил.
Та скоро вже зів'яне Осінь мила,
зтьм'яніє одяг і зігнеться стан.
Додолу схиляться вже віти-крила,
на скроні завітає  знов туман.
Прийшла вона до нас як пані-
жебрачкою,зіщулившись іде.
В обшарпаному вітром вбранні,
не йде,а лиш ледь-ледь бреде.
         ------------
Ось так людське життя минає;
спочатку лоск і блиск очей,
а вічність на порозі вже чекає
з ключами лиш від двох дверей.
Що сіяли,те й будем пожинати-
від зла лиш зло,а від добра -добро.
По вірі будем браму відкривати
із назвою“Добро”,не дай Бог“Зло”


Рецензии
...за осенью зима...,
А дальше вёсны:
апрель и март, духмяный май...
Случилась остановка,
Надо просто
Задуматься и... сесть в трамвай...
С Добром...

Сергей Таболин   27.10.2018 08:38     Заявить о нарушении
И пусть везёт трамвай нас дале,
судьбы нельзя ведь обмануть...
С миром,я.

Левиа   20.11.2018 23:20   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.