Тихо падає сніг,
засипає довкола,
вже не видно й доріг,
де ходили до школи.
І немає вже тих,
з ким ходили у поле
і немає вже тих
з ким ми сонце стрічали.
Мої скроні як сніг,
з кожним роком біліють,
і не чути вже сміх
за яким так жалкують.
Я ж бажаю ще раз
з ким у школі навчались,
свій відвідати клас,
та, до всіх привітались.
Укр. Тихо пада сн1г
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118102403090
Свидетельство о публикации №118102403090
Рецензии