Скільки раз я ходив
рано вранці до школи,
там тебе я зустрів
покохав як ніколи.
Я дивився на тебе
не відводячи очі
думав, щастя прийде
та не думав, що втрачу.
І заради я тебе
все віддав би, що маю,
та сказав би тобі
як тебе я кохаю.
Тільки ти не звертала
на мене уваги,
бо у інших була
на той час перевага.
Втратив те, що не мав
у юнацькі сімнадцятть,
та весь час шкодував
за ту втрату, юнацьку.
Ск1льки ходив
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118102402480
Свидетельство о публикации №118102402480
Рецензии