Сльота осіння, жовтень, падолист...
Гілля перебирає, наче струни,
недосконалий вітер-гітарист,
поквапливий, рвучкий, невмілий, юний.
Та стільки у мелодії жаги
(усю недосконалість невілює),
що про сльоту забувши навкруги,
ми розуміємо, що нас хвилює
до глибини душі кожен акорд,
та голос ще ламкий та чудернацький...
Навіюється спомин: дека «Норд»,
та перебір невмілий струн юнацький.
.
ЛIРИКА З ПРИСМАКОМ ПОРОХУ,2016-2020 рр.
Сльота осiння
© Copyright: Леонид Валериевич Жмурко, 2018
Свидетельство о публикации №118102309974
Свидетельство о публикации №118102309974
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.