Кленовий лист тріпоче прапорцем,
Клин журавлів у теплий вирій лине.
Пора писати про осінній щем,
Намиста з горобини і калини.
«Бабине літо» лагідне, сухе,
Сонячні дні і прохолодні ночі,
Покрови відмічали «під шафе»…
А тіло у труні лежить дівоче.
Чи встигло покохати те дівча,
Чи цілувалось з хлопцем у під’їзді?
Горить з екрана траурна свіча
І ті слова, які завжди запізно.
Ми звикли до смертей своїх солдат.
Найкращі гинуть у війні на Сході.
Не дай нам Бог звикати до смертей дівчат,
Щоб білі труни не були «у моді».
Бiлi труни
© Copyright: Сергей Заграбайло, 2018
Свидетельство о публикации №118102306543
Свидетельство о публикации №118102306543
Рецензии
