Не продавай батьк вську хату

Не продавай батьківську хату -
Твого дитинства світлий рай.
Бо душі в ній і мами, й тата.
Сюди частіше прихїжджай.

Не варті ні срібло, ні злато,
Ані з грошима джерело,
Ні фешенебельні палаци
Того, що в хаті цій було.

Поріг батьківський переступиш
І враз світлішає душа:
Бо все тут справжнє, рідне, чисте,
Як та вода, що п"єш з ковша.

Пекла тут мама і варила,
І все робила залюбки.
Тут прала, ткала чи щось шила,
Чи вишивала рушники.

Тут все й донині зберігає
Тепло батьківських рідних рук.
І ніби знову оживає
Мамина пісня, батьків звук.

Тут нас і пестили, й любили,
Дбали, щоб хліб був на столі,
Добру навчали, наставляли,
Аби ми виросли людьми.

Вийдеш, садок тебе вітає:
Колись ми грались тут малі.
Тут маму й тата  пам"ятають
Дерева й грудочки землі.

Батьківські душі тут витають:
Ти пам"ятай про це завжди,
Бо з того світу вони знають
Земну дорогу лиш сюди.

Не продавай батьківську хату,
Відвідуй батьківський поріг.
Тут мрії юності крилаті
І твій одвічний оберіг.