Боляче

Боляче… Ніхто не зрозуміє.
Вікно палати, в нім прірва у життя
Життя, в якому я раділа,
В якому розливалися найкращі почуття.

Як повернути його, як пробачити собі,
І у долонях документ з жахливими словами
Кажуть, по-іншому все буде навесні
Та інший шлях вже, з іншими думками.

Не світить більше сонечко моє
Від серця відірвали найцінніше
Скажіть, за що ж карає Бог мене?
За що він  відбирає найрідніше…

І не хотілось жити, і вслід за ним піти
Отримати всі відповіді на свої питання
Як би ж до неба стежку віднайти
Як би побачити його хоч раз, хоча б в останнє…

Холодний вітер зустрічає мене вдома,
Ця осінь пам’ятатиме мій плач
Так повелося, відбирає вона знову,
В житті моєму осінь – це палач.


Рецензии