Блукала на землі Надія,
Дівчина з рудим волоссям.
Така засмучена здалося ,
Загублена тендітна Мрія .
Блукала на землі Надія
Та заглядала всім у очі .
Жадала радощів співочих,
А там печальная стихія...
Блукала на землі Надія,
По долах і лісах дрімучих.
Де напоїла всіх жагучих,
Всіх обійняла та й радіє.
Блукала на землі Надія,
Всім дарувала трохи щастя..
Так захищала від ненастья,
Шепоче - всіх я розумію...
Блукає на землі Надія,
Веде с собою щиру Віру,
Любові кожному у міру.
Всіх приголубить і зігріє ...
Надiя
© Copyright: Княжна Путятична, 2018
Свидетельство о публикации №118102007087
Свидетельство о публикации №118102007087
Рецензии
Здравствуйте ,Олеся , замечательно написано . Не зря ходила Надежда , она каж -дому вселила в душу надсэду и теперь нет такого человека, чтобы. Жил без надежды.
Спасибо за прекрасные строчки. С теплом и добром.
Алевтина Сумятина 20.11.2021 20:19 • Заявить о нарушении
Спасибо за прекрасные строчки. С теплом и добром.
Алевтина Сумятина 20.11.2021 20:19 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.