Забуду все, все те, що було,
від чого страждала роками
Минуло вже, немає його,
і знову не варто чіпати
Спогади ті солодкі на вигляд
і такі гіркуваті на смак
Зовні від них я трохи дивна,
а найбільше плаче душа
Не плач, тебе це не врятує,
від того краще теж не стане!
Знай, воно ж бо не вартує
всього болю, що ти зазнала!
Все буде добре! Ти лише повір
у краще життя в світі цьому
Ті спогади забути треба всі:
нема назад до них повороту
День новий прийде, і зійде сонце,
й забере за собою їх ніч
Усе згорить, залишиться лиш попіл
у пам"яті моїй на глибині
©Тамара Цегельнюк
07.06.2018
***
© Copyright: Цегельнюк Тамара, 2018
Свидетельство о публикации №118102000043
Свидетельство о публикации №118102000043
Рецензии