Ходи до мене, кицю
зігрій мене теплом своїм,
і поклади на тіло лапки,
і віднеси в казковий світ
У світ фантазії, уяви
такий незвичний, дивовижний,
де нарешті я розслаблюсь
і наберусь хоч трохи сили
Кличу-кличу, а тебе нема.
Де ж ти, красуне, застрягла?
Ходи, наллю ще молока,
щоб легше біля мене спала
Озвалася киця, прибігла
й молоко все випила за раз,
потім - мах до мене на коліна:
казочок вже настала пора
©Тамара Цегельнюк
13.10.2018
Свидетельство о публикации №118101909702