Ходи до мене, кицю

До мене ходи, кицю пухнаста,
зігрій мене теплом своїм,
і поклади на тіло лапки,
і віднеси в казковий світ

У світ фантазії, уяви
такий незвичний, дивовижний,
де нарешті я розслаблюсь
і наберусь хоч трохи сили

Кличу-кличу, а тебе нема.
Де ж ти, красуне, застрягла?
Ходи, наллю ще молока,
щоб легше біля мене спала

Озвалася киця, прибігла
й молоко все випила за раз,
потім - мах до мене на коліна:
казочок вже настала пора

©Тамара Цегельнюк
13.10.2018


Рецензии