Неприм тне д вчисько

Ось знову пам'ять сюда привела,
Старенька  скамейка  і  тишина.
Лиш вітер гуляє  десь  стороною,
Тепер  вони  друзі  із  тишиною.

А пам'ять веде  у  далекі  роки,
Коли  були  танці  і  парубки.
Коли лунав сміх і  гриміло  село,
Боже! Як  все  це  було  давно.

Ось там за вуглом виглядало дівчисько,
І  музика  грала  і  танці  близько.
Йому б туда з  усіма  на  площадку,
А то,що  мале, не  мало  і  гадки.

А там всі танцюють і сміх там лунає,
Лиш  непримітне  дівчисько страждає.
І мрія по  швидше  взлетіти у  вись,
Но,поки кричать у слід йому:"Брись"

І ось  наступила  довгожданна  пора,
Дівчисько розправило свої два крила.
Оділось у пір'я, засвітилось  красою,
І  танцплощадку  полонило  собою.

І  ось  на  танок  приглашає  юнак,
В сердці  з  грудей вибивається такт.
Душа  взлітає  то  падає  в  низ,
Мрії  дівчиська на кінець то  збулись.

І кружиться  в  танці  велике  життя,
Із  ним  полетить  вона  в  майбуття.
Но,пам'ять завжди  приведе в ті роки,
Де  пахло  дитинством і  були  батьки!!!