Сила думки вийшла з гіперпростору,
Я відчув тривогу на відкритих снах.
Хтось мережив помисли, та осторонь
Полишав мій подих, на семи вітрах.
Лунко дзвін здригався розперезаний,
У душі війна світів здіймала дим.
Відблиск сонця оживав між лезами
І вмирав щоразу в ґвалті самоти.
Над оцим жахіттям і побоїщем,
Божевільне серце кликало любов.
Та ніхто не чув, лишень суворий щем
Знов доп’є останню щиру кров, либонь.
19:12, 16.10.2018 рік.
Зображення: https://www.youtube.com
Безнадiйнiсть
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2018
Свидетельство о публикации №118101607726
Свидетельство о публикации №118101607726
Рецензии