...стіна здивовано мовчить,
світ захищає мовчки.
Шепоче тиша в вухо:
"Цить...",
і плющить світ
і очі.
Не помічаю бісенят,
що зліва,
також - справа.
І біса теж не хочу знать,
і справ його
кривавих.
Відчуй цю мить,
де я жива,
і смерть не памятаю.
Хоча у смерті скрізь жнива,
вона - служитель раю,
тому що -
на землі - біда,
тому що - кров і сльози,
тому що відьма і відьмак
розперезались зовсім!
І б`є на сполох Янголя,
що Янгол раптом втратив
третину пір`я.
І маля
лаштує меч
і лати.
Але ж достукатися - зась
до неба, Бога, людства...
І Янгол втратив іпостась,
бо захищатись мусить.
А за стіною - сад Едем,
а у Едемі - ночі
що нехтують прозорим днем,
біду віщують,
врочать.
Люби мене, мій рідний дім,
де стіни - оберегом.
Пишу про те
з-за власних стін
що світ межує з пеклом.
стjна...
© Copyright: Наталья Книжник, 2018
Свидетельство о публикации №118101405197
Свидетельство о публикации №118101405197
Рецензии