Перебендя

Перебендя перебендив з перебендним бендером,
Але бендер перебендив язиком, як блендером.
- То навіщо, перебендя, ти з ним перебендяв?
- Бо тоді б який із мене був би перебендя?

Точилися язики -
Гострі, як ножі.
Ой, билися козаки -
Сильні два мужі.
Точилися язики,
Та й тупі, як срака,
Ой, гризлися мудаки,
Наче дві собаки.
Точилися язики -
Великий й маленький...
В голові сумні думки
Бились веселенько.

Перебендя перебендив з перебендичихою.
Перебендив перебендно, аж поки не пчихнув.
- То навіщо, перебендя, ти так перебендяв?
- Бо тоді який із мене був би перебендя?

Точилися язики
Об гранітний камінь,
Поки славних козаків
Обидвох не ранили.
Точилися язики,
Об палку горілку,
Поки в пляшці мудаки -
Не пробили дірку.
Точилися язики
В хаті об долівку,
Поки всі до дной думки -
Висипли з голівки.

Перебендя перебендив перебендинятко,
І заплакав перебендя, - образив дитятко.
- То навіщо, перебендя, ти з ним перебендяв?
- Бо тоді б який із мене був би перебендя?