В дпусти печаль

Відпусти печаль, відпусти!
Знов ти тягнеш мене за коси,
Я дивлюся в безмежну даль,
А, в очах проступають роси.
Прокотилися по щоці,
Залишивши тонку доріжку,
Не втішайте мене знавці,
Бо про все розповім я ліжку.
В ньому равликом я звернусь,
Щоб сховатися від реалій,
Відпочинку, отож, злічусь,
Від буденних усіх баталій.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →