Сиджу на лавці й затуляю вуха,
Бо подругу свою не хочу слухать,
Що тихий хлопець в дивних окулярах
Мені не пара, ой, не пара.
Та що поробиш, про мажорів я не мрію.
Розумник поряд, я від нього млію.
А вчора "принца" Вовчика прогнала,
Бо він не вміє брати інтеграли.
Не заспокоїться ніяк подруга Ната:
Навіщо тобі здався математик?
Я їй кажу, що він такий хороший.
Вона мені, що він не має грошей.
Та що поробиш, про мажорів я не мрію.
Розумник поряд, я від щастя млію.
У Вовочки букет троянд не взяла,
Бо милий вчора показав фрактали.
Матуся каже: вибрала б юриста,
На крайній випадок - економіста...
А я мовчу, бо знаю, мій тихоня
Собі намайнив не один біткоїн.
І хоч кажу, що про мажорів я не мрію,
Тихоня заробля, що я дурію.
Йому ми купимо моднячі окуляри
Й рвонем відпочивати на Канари.
Розумника кохаю
© Copyright: Ядвига Ясенева, 2018
Свидетельство о публикации №118101205514
Свидетельство о публикации №118101205514
Рецензии
