Ти просто є.
Десь тут, і десь далеко.
Де сонце обіймає край землі.
Де в вирій відлітають вже лелеки,
курличуть чайки, кличуть журавлі.
Де кожен день пашіє одкровенням,
і плаче зранку вистлана роса.
Ти докір мій, і ти моє натхнення,
ріка і камінь, камінь і коса.
Находить там, де мали б бути жнива,
осінніх злив наврочених журбі.
Ти просто є. Від того я щаслива.
За що безмежно дякую тобі.
Ти просто э
© Copyright: Дарья Савицкая-Кюри, 2018
Свидетельство о публикации №118101009333
Свидетельство о публикации №118101009333
Рецензии
