Утренняя песня
Звільнився вранці я з обіймів снів,
Як раптом з кухні пісня пролунала -
То мати співом відала мені,
Як терен цвів і листя опадало,
Що горя той не знав, хто не кохав…
Та як же жити, щоби не кохати?
Сумну ту пісню слухав я й мовчав –
Про молодість свою співала мати.
Мелодію тихенько голос вів,
Співала мати і не знала втоми,
Бо то її душі був терен-спів,
Бо то була не пісня – то був спомин.
Затамував я подих свій в ту мить:
Співай, матусю, голос ллється доки!
Ой як же пісня молодо звучить,
Коли співачці дев’яносто років!
Свидетельство о публикации №118101008003
Лариса Геращенко 10.03.2019 11:06 Заявить о нарушении
И Вам - удачи!
Анатолий Потиенко 12.03.2019 12:41 Заявить о нарушении