Духовнiсть Марго Метелецкая

шиповник дозревает в октябре
под синими, как летом, Небесами…
вздыхает ветер хриплыми басами…
а виноград уже не будет зреть,

в осенний плащ укутался, поник…
сухой листвы горящие кострища…
калина в бусах, словно счастья ищет –
свидетель дней прошедших, мой двойник –

оттанцевали молодости дни,
сменяясь то игривостью, то плачем…
да разве в жизни может быть иначе?
остались мысли грустные одни,

как забивают старости голы
в краплёные усталостью ворота…
но не ищу дилемм я отчего-то,
скорбеть о том, что превратится в пыль?

осмысленности добавляют лета:
в духовности ищи тайник завета!

*

      Шипшина дозріває на кущі
      Під синіми, як влітку, Небесами...
      І вітер стиха хлипає басами...
      І виноград в жовтневому плащі,

      Що вже відплодоносив у садках...
      Горять кострища із сухого листя...
      Хизується калина у намисті -
      Мій свідок в проминаючих роках -

      Вони відтанцювали, відгули
      Грайливим співом й плачем, як годиться...
      А хочеться, щоб знову - молодиця...
      Та забивають старості голи

      В наскрізні, сумом кроплені ворота...
      Але яких шукать мені ділем ?
      Запалюватись осені жалем ? -
      Час - незворотній...То об чім скорбота?

      Мудрішають осмислені літа -
      В духовності...найвища є мета!

http://www.stihi.ru/2018/10/10/4926