Осіння ніжність, терпкий смак
Цього шляхетного напою
Скуштуй, ділюся ним з тобою,
Скуштуй, не бійся, позаяк
Це не горілка, що дурманить
І не вино, що дух п’янить
Від цього зовсім не болить
На ранок голова, ти п’яний
Від листя жовтого вгорі,
Від того ж листя під ногами…
Повітря щільне, хоч руками
Його у жмені ти бери…
Цей гіркий присмак ти ні з чим
Не переплутаєш ніколи,
Це осінь кличе нас до столу,
Це з її кухні пряний дим,
Що лине жертвою до неба
І викликає легкий щем,
Ця страва кропиться дощем,
А ми куштуємо… Далебі
Нам цей подобається смак,
І ми п’ємо, їмо цю осінь…
Над жовтим листям неба просинь…
Це дуже смачно! Згодься.., так..??
Осiння нiжнiсть
© Copyright: Сазонов В.П., 2018
Свидетельство о публикации №118101005568
Свидетельство о публикации №118101005568
Рецензии