В дчуття

Я піду гуляти та зустріну літню ніч,
Стежками зерновими топтатиму м'яку траву.
Я замрію, відчую ногами прохолоду сторіч,
Поки вітер охолоджуватиме мені голову наяву.

Я мовчатиму та зупиню свій внутрішній діалог,
І нескінченна любов заповнить душу мою цілковито,
І, немов циган, я перетну далечезний дороги полог,
І природа подарує мені щастя несамовите.

Оригинал: Arthur Rimbaud, Sensation


Рецензии