Згасаючий св танок

Бродить по полях
Згасаючий світанок,
Меланхолія
У сонця наостанок.
Серед меланхолії
Та ніжних співанок
Гублю своє я серце
Під сонцем наостанок.
І бачу дивні сни,
Де сонячне проміння
Закрив собою шпиль.
Багряне провидіння
Йде по воді без хвиль,
Іде, мов це видіння,
Що схоже на проміння,
Закрив собою шпиль.

Оригинал: Paul Verlaine, Soleil couchant


Рецензии