Біл ставу, біля греблі
залишилися дві верби,
які природі не здалися
та біля греблі збереглися.
Колись, ще в двадцять сьомім році
їх посадили Ляпатинці,
вони так довго там зростали,
корііння греблю зберігали.
І довгий час у тім ставочку
вони пили лише водичку,
та прикрашали все село,
що б людям радісно було..
Там їх росло більше десятка
і не потрібно їм достатька,
і лише у жарку погоду
всім віддавали прохолоду.
А зараз як в лиху годину-
води в ставку вже по коліна,
він замулився за роки,
мов на дорозі рівчаки.
Укр. Дв1 верби
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118100808425
Свидетельство о публикации №118100808425
Рецензии