Мертв з косами тиша...

Було гучно на базарі -
Продавали хто що бачив,
Криками, як на пожарі -
Зазивали усіх зрячих.
Поверталася з райцентру,
У село - німе і тихе.
Як же звикнуть до концертів,
Де кричать, немов на лихо.
Стояли мертві з косами,
Та їх не помічали -
А чесний люд покосами,
Лягав, - як од відчаю.

Було гучно у столиці,
На язиках - що і зроду
Не почула б, як в світлицю,
Було напхано народу.
Поверталась із столиці,
Ледве чуючи ногами,
У село, як до каплиці.
Щоб порадитись б богами.
Стояли мертві з косами,
Як памятники людям,
Які були лиш гостями -
Яких по святі гудять.

Було гучно - мегаполіс
Не стихав, хоча і мова,
В них одна була, та хворі
Не розрадники здоровим.
Поверталася додому,
Із сумяття, що невпинно
У вухах гуло невтомно,
Проклинаючи зі спини.
Стояли мертві з косами,
Неначе хмарочоси,
Хто грається з дорослими -
Стакан води не просить.

Було гучно - вся планета
Бубоніла щось під носа.
Більших мов - важкі тенета
Запроторили колосів.
І куди я повернутись
Маю, щоб не чути гамір,
Який людям не збагнути...
Наче тільки злізли з пальми.
Стояли метрві з косами,
Неначе сині гори...
Немов на землю послані
Як не жили ніколи.