Так хочу бачити в очах
Очах людей любов і щастя
А не як плачуть по ночах
Перерізаючи зап’ястя
Перебивають думки про життя
Думки про зраду і ненависть
Невже не чують каяття
Лиш кажуть «все…уже награлись»
Почують в відповідь мовчання
Ніхто не скажу зупинись
І тяжко чути те зітхання
Із вуст тих помарнілих лиць
Ніхто не скаже озирнися
Поглянь на світ свій у красі
Ніхто не скаже…Егоїсти…
Чиєсь життя в твоїй руці!..
І падає пожовкле листя
Із крон дерев у майбуття
Летить летить усе марнисте
З дерев під назвою - життя…
З дерев п д назвою життя
© Copyright: Макс Марченко, 2018
Свидетельство о публикации №118100709081
Свидетельство о публикации №118100709081
Рецензии