А я всё бегу. Коваленко

"А я все біжу, і біжу, і біжу..."

А я все біжу, і біжу, і біжу
По темній стежині в гаю над Десною,
Дерева мене обступили стіною,
Немовби ховають останню межу.

Я хочу збороти стихію чужу,
Бо сила нечиста ганяє за мною,
Мабуть, я не виграв страшного двобою,
З душі ще не скинув і бруд, і іржу.

Не часто в житті я шукав охоронця,
Одне тільки знав: бігти з тіні до сонця,
Бо скільки ж на світі є духів добра!

І янголи світлі мене не забудуть,
Розвіють навколо хулу і огуду –
Молитись настала пора.
--------------------------------
“А я всё бегу, и бегу, и бегу...” И.Е.Коваленко

А я всё бегу, и бегу, и бегу
По тёмной тропинке в лесу над Десною,
Деревья меня обступили стеною,
Как будто последний рубеж стерегут.

С чужою стихией борюсь, как могу,
Нечистая сила несётся за мною:
Не выиграл, знать, я ужасного боя
И всё через грязь и болота гребу.

Не часто искал я по жизни защиты,
Лишь знал: только к свету дороги открыты,
Ведь сколько ж на свете есть духов добра!

И ангелы света меня не забудут,
Развеют хулу, осужденье повсюду -
Молиться настала пора!

(7.10.2018)