Живу страждаю
немовчу
а на кого я робчу
Що життя таке жорстоке
взаємно я його топчу
Що душу горе заїдає
Що щастя й близько небуває
Це Бог життя таке відміряв
ТОму Богу я повірив
судьбу усім нам роздає
Нас на поталу віддає
Танемо у горі і печалі
Є тут щастя не для всіх
І то в началі
короткочасна
Радість
сміх
Пощикочуть покачають
І душу Богу забируть
А тіло в землю заховають
Такі діла в кінці нас ждуть
ужасы настигнут
© Copyright: Вера Деревьянко, 2018
Свидетельство о публикации №118100607659
Свидетельство о публикации №118100607659
Рецензии