Якось післс школи я прийшов додому
в дощову погоду в чоботях брудних,
а після уроків, втомлений та кволий
роздягнувся напівсонний, та на полик ліг.
А на ранок знову треба йти до школи,
погода змінилась, та вдарив мороз,
а я як проснувся згадав напівсонний,
про ті чоботи, що вчора, до хати не заніс.
Глянув на те місце, де вони стояли,
там стояли чисті, начищені мов нові
і приємний вигляд вони тоді мали,
і був вдячний Петру брату, тоді як ніколи.
Я до цього часу все те пам"ятаю,
бутси, чоботи та ваксу, зробленої з сажі,
і до цього часу, ніхто те не знає
до якої тоді дійшли,граничної межі.
Укр. Гранична межа
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118100604100
Свидетельство о публикации №118100604100
Рецензии