Де не глянеш-всюди степ
та накатані дороги,
до яких давно я звик
без предостороги.
Поміж степом, поміж полем
рівні лісосмуги,
А у мене гірка доля
як і в мого друга.
Він на Заході лишився
не по своїй волі,
я ж з ним більше не зустрівся
як колись у школі.
А мені його так шкода
та його подруги,
що лишилась сама, врода
без гарного друга.
Всюди степ
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118100603646
Свидетельство о публикации №118100603646
Рецензии