Душа болить, душа страждає,
коли дивлюсь на рідний край,
що будували - розоряють,
а ти - як хочеш виживай.
Пропали селища та села,
стоять пусті радгоспні ферми,
хто будуував їх-повмирали
і там життя ніби завмерло.
За свій народ ніхто не дбає,
вони нікому нге потрібні,
там, хто як може виживає
і залишились люди бідні.
Мабуть, не скоро час прийде.
та не одне десятиліття,
біду від нас хто відвпеде
та закінчиться лихоліття?
Укр. Душа стражда
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118100506465
Свидетельство о публикации №118100506465
Рецензии