Там добро, де нас немає,
Це неначе опинитись -
Головою в центрі раю,
Ну, а тілом - в пеклі жити.
Це коли побачив диво,
Й намагаєшся нікчемно -
І невдало повторити
Його поміж ницих червів.
Це коли наобіцяєш -
Червам кращого життя...
Дощиком їх зустрічаєш -
Аби вилізли - з сміття.
Аби вилізли із грунту,
Закрутилися в спіраль,
Але черви - кільця крутять
І повзуть на магістраль.
Тягнуться довготелесо,
Не завбачивши свій крах...
І, попавши під колеса -
Розпадаються на прах.
Звісно, хто їм скаже правду,
Що вони - немов паштет,
Розмастились по асфальту,
Змились зливою в кювет.
Тільки висохне дорога,
Дощик мляво моросить -
Черви пруть туди, де добре,
Щоб ще краще стало в мить.
Там добро, де нас нема...
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118100505085
Свидетельство о публикации №118100505085
Рецензии