Ой, у полі, як у Бога
На долоні - всім все видно,
Як приспічить до знемоги,
Не сховаєш очевидне.
Якби в Бога із долоні
Можна було б якось злізти,
Розпрощатися в поклоні,
Щоб не впісятись на місці.
Заховатися за гичку,
Чи сходити за кущем,
Щоб хоч трохи було звично -
Не зганьбитись, як нікчема.
Може, б Бог і не побачив,
Той людський природній сором,
Та знайдуться дуже зрячі
Доброзичливці з поп-корном...
Що не можуть пропустити
Найприкольнішу із серій.
Як комусь прийшлось спустити
Труси - прямо серед прерій.
Гиготали, скільки мочі -
У них було без упину...
І кололи прямо в очі,
Як старезний кущ шипшини.
Бог зітхнув, ну скільки можна -
Реготать над бідолахою...
А йому казали - Боже,
Це ж твоя ідея - з сракою.
У пол -12
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118100504557
Свидетельство о публикации №118100504557
Рецензии