За Десною. Иван Коваленко

Задесення

Якщо Господь пошле тобі знамення
І у Чернігові ти будеш на Валу,
Забудь про все, поглянь на Задесення
І тихо прокажи Йому хвалу.

Не дякуй Богові за радість і натхнення –
За те лиш, що створив країну цю малу,
Де місця не бува підступності і злу,
Де Щось живе, не маючи наймення.

У чому ж тут воно? У далечі лугів?
Чи в зелені густій деснянських берегів?
Вдивляйся в далину серпанково тонку,

Збагни, що недарма сюди вела дорога:
Коли з душі спадуть і втома, і тривога, –
Угледиш ти русалку у вінку.
-----------------------------------
“За Десною” Иван Коваленко

Если Господь порой приходит за тобою,
И ты в Чернигове найдёшься на Валу,
Ты всё забудь, взгляни на шири за Десною
И тихо-тихо прочитай Ему хвалу

Без благодарности за счастие земное,
А лишь за то, что сотворил сей край сквозь мглу,
Где места нет доступности и злу,
Где Безымянное живёт по-над рекою.

В чём здесь оно? В просторах ли больших лугов?
Иль в тёмной зелени деснянских берегов?
Вглядись туда, где дымка вьётся днём и ночью,

Пойми: совсем не зря сюда вела дорога.
Когда с души спадут усталость и тревога,
Увидишь ты русалку томную в веночке.

(4.10.2018)