Чернигов древний. Иван Коваленко

Чернігів древній

Чернігів древній став понад Десною,
Собор між зелені, як диво, вирина.
Над вічною і світлою рікою
Не змовкла ще історії струна.

І якщо ти не маєш супокою
І владно зве тебе зелена сторона,
Хай спогад про Десну тебе не обмина,
Антоній із печер махне тобі рукою.

У кожного в житті є суєтна пора,
Коли відходить в далеч Болдіна гора
І ти у вічність не прочиниш браму.

Та вже коли безвихідь, розпач, край,
То кидай все, в Чернігів поспішай,
Бо всі дороги тут ведуть до храму.
---------------
“Чернигов древний” Иван Коваленко

Чернигов древний встал по-над Десной,
Твердыня в зелени густой вознесена.
Над вечною и светлою рекой
Истории ещё звучит струна.

И если не находишь ты покой,
Зовёт тебя лесная сторона, -
Пусть память о Десне придёт одна,
Махнёт Антоний из пещер тебе рукой.

Есть в жизнях наших суетливая пора,
Когда уходит вдаль и Болдина гора,
И в вечность не откроешь ты ворот.

Когда придёт отчаянье души,
Ты всё бросай, в Чернигов поспеши:
Здесь каждая тропинка в храм ведёт.

(3.10.2018)