Тиша мене поїдом їсть,
Хто ти, безіменний гість?!
Я не чекала на тебе, ні!
Ну то і що, що в вікні вогні?!
Листя, пожовкле, на землю вмирало,
Осінь ти душу в мене забрала.
Вечір. Смуток. Тихо.
Це - підкрадалось лихо.
Я не відчиню двері! Не стукай!
Удома - нікого! Ані звука!
Мамо! Матусю! Чому Ви впустили?!
Ви не могли! Не маєте сили!
Вона у ногах притаїлась. Сміється...
Мамо, не треба, то тільки здається!!!
Усмішка - хибна! А очі?! - Немає!
Мамо, вона невблагана! Не знає...
Що я не умію! Не хочу! Не зможу!
Без Вас порожнеча. Змилуйся Боже!!!
Холод по тілу - до болі, до млості!!!
То смерть зазирнула до мене у гості...
Смерть
© Copyright: Татьяна Олексийчук, 2018
Свидетельство о публикации №118100206152
Свидетельство о публикации №118100206152
Рецензии