Море хвилюється раз!
Вбрання із води мерехтить, як алмаз.
Гримить неприборканий норов стихії,
Відлуння нескорене давньої мрії
Покличе - У подорож час!
Море хвилюється - два,
У ньому - південного краю дива,
На крилах вітрів підняло, закрутило -
У вирі пригод на чарівних вітрилах
Душа, наче птаха, співа!
Море хвилюється - три...
Суворіші стали грайливі вітри,
У воду камінчик жбурну на прощання -
Зимі переказуй від мене вітання,
Зустрінемось знов. Не журись!
Море хвилюеться...
© Copyright: Анита Левицкая, 2018
Свидетельство о публикации №118100200469
Свидетельство о публикации №118100200469
Рецензии