Усміхнись, кохана, посміхнися,
чарівну усмішку вже забув…
Хай казково там, у синій висі,
але день земний ще не минув.
Ще укриє нас холодна нічка
темним, як у ворона, крилом.
Не одна згорить в зажурі свічка,
вся віддавшись світлом і теплом…
Усміхнись, кохана, посміхнися,
в думи мої лагідно прилинь,
горлицею сизою наснися,
та іще не зви у неба синь!..
02.10.2018
Усмiхнись, кохана
© Copyright: Олександр Мачула, 2018
Свидетельство о публикации №118100202665
Свидетельство о публикации №118100202665
Рецензии
