Душа болить, а серце плаче...
за що страждаю всі роки,
не можу жити я інакше,
беру, що можу, залюбки.
Душа болить за рідний край,
за рідну землю, за народ,
а ти люби, та вболівай
та не чекай на чийсь приход.
Ніхто тобі не допоможе
та не подасть тобі руки,
це не тому, що він не може
тому, що вже не ті роки.
Душа болить, що люди бідні,
та краще жити хочуть всі,
вони на кращу долю гідні,
про це говорять звідусіль.
Г1дн1
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118100110027
Свидетельство о публикации №118100110027
Рецензии