У панянки - гарні перса,
А я дивлюсь в очі...
Ніц у грудях не шкребеться -
Я таких не хочу.
У сусіда гарна тачка -
А я дивлюсь мимо,
Хоч збираю у заначку
На таку ж машину.
А у кума - двадцять соток -
І новенька дача,
Треба бути ідіотом,
Щоб вірить в удачу.
Я наглядно демострую -
Всім навколо зміям.
Що сердечко моє всує -
Не тривожать мрії.
Ані мускул не здригнеться,
Оком не примружу,
Не спитаю, як живеться,-
Все мені байдуже.
Може, я таки досягну -
В розвитку духовнім,
Що обійму недосяжність
В поруху гріховнім.
Лиш тоді я відірвуся
На повну катушку -
І міцніше учеплюся,
Щоб не втратить душу.
Хай тоді мені позаздрять -
Хоч навряд чи зможуть,
Зрозуміти мою здатність -
Бути вищим Бога.
Заздр сть
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118092703813
Свидетельство о публикации №118092703813
Рецензии