Сыночек мой...

Синочок мій сміявся у вісні
Так, по-дитячи, весело і щиро
І так приємно сталося мені
Що він в куточку спокою і миру.

Сопе маленький носик у теплі,
Розкинулись, мов крильця, рученята,
А десь чекають його кораблі,
Його майбутнє -  світле і багате.

Немов метроном, тихенько,  тук,  тук…
Маленьке серце стукається в грудях
Та час мине - так швидко, наче  звук,
І вже воно буде служити людям.

Ніхто його не буде так любити,
Та в Боженька прошу, молю – будь ласка !!!
Нехай йому допомагає жити
Моя любов, моя батьківська ласка.


Я проклинаю будь-яку  війну
Де гинуть люди, умирають долі
Напевне я, до ранку, не засну
Поки той сміх в мені дзвенить  поволі.


03.02.2015


Рецензии