Ще голос його чується у вухах,
Немов він зараз вийде із-за рогу…
Та марно серце слуха, слуха, слуха…
Його Господь покликав у дорогу.
Мабуть тому, що він був із найкращих…
Із тих, про кого нічого не пишуть…
І ось без нього стало менше щастя…
Лиш добру частку в пам’яті залишив.
Александру Андрощуку
© Copyright: Александр Корицкий, 2018
Свидетельство о публикации №118092701641
Свидетельство о публикации №118092701641
Рецензии