Ми всі пасажири, прості пасажири,
Нас просто везуть, до зупинки Кінець,
Вагони убиті, навколо все сіре,
І де ми насправді, не знає і грець.
Кудись та довЕзуть, колись та зупинять,
Відчиняться двері і буде там Рай,
А доти терплю, не марную зусилля,
Щоб стрибнуши в безвість покласти цим край
Тому, що так звично, нехай трохи тісно,
І запах …не дуже і видно так-сяк,
Але ми живі ще, а вийти не пізно,
Ніколи. Я вірю, все буде ніштяк.
Думки в електричцi на Фастiв
© Copyright: Олег Тимофеев, 2018
Свидетельство о публикации №118092605718
Свидетельство о публикации №118092605718
Рецензии
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
