Мов пагони...

Мов пагони в однім єдинім полі
З землі до сонця разом піднялись,
Переплелись історії і долі,
І мови, мов лоза, переплелись.

        Та місто рідне знову у вогні.
        Війною знову брат іде на брата.
        Як сумно і як боляче мені:
        Словами неможливо передати.

Людей безвладних підняли з колін,
Краще життя пообіцяли знову,
Знову майдан – скривавлений трамплін
За незалежність, волю і за мову.

       Гасла хороші, та старі, як світ,
       І скільки раз вони були мотивом,
       Щоб натворити ще страшніших бід
       Вождям багатим, підлим, жадним, хтивим.

Горить вогонь в країні беззаконня,
Грабіж і смута вуличних боїв.
І знову горе, сльози і безсоння.
У владі знову купка буржуїв.

        І сіється повсюди ворожнеча
       Під гаслами оунівських ідей.
       Хто терпить жах, - кого спасає втеча:
       На шальках ваг життя простих людей.

Майдан перед очима – не забутись –
Де все людське спотворює звіринство.
А я так мріяв…  мрію повернутись
У рідне місто, у своє дитинство.

      04.03.2014