Я люблю коли люди живі,
Такі, що не бояться емоцій.
Коли не ховають усе в голові,
Вони неповторні у кожному кроці.
З ними можна у хмарах літати,
Можна сміятись до сліз,
З ними легко усе забувати,
З такими комфортно скрізь.
І велика удача зустріти таких,
Їх на світі реально мало.
Вони зазвичай на дорогах важких,
Зустрічаються, щоб життя не зламало.
Бережіть і цінуйте своїх особливих,
Будьте поруч, що б не спіткало,
І тоді може буде більше щасливих,
А то тільки нещасних чимало.
Живi люди
© Copyright: Виктория Рачук, 2018
Свидетельство о публикации №118092409579
Свидетельство о публикации №118092409579
Рецензии