Він не знав де той світ
Де зірок дзвін щоночі
І шукав так як слід,
Бо вода камінь точить.
Наполегливим був
У своєму шуканні,
Бо давно вже відчув,
Що натхнення в коханні.
Що ось-ось задзвенить
Плід важкої роботи
Кожен день, кожну мить
Він складав наче ноти
І бурхлива вода
Не даремно лилася:
Стрілась фея руда
У примаренні щастя.
Серця два молоді
Спалахнули щосили
І в холодній воді
Перший жар загасили.
Зникла фея і він...
Що це? витівки жару?
Як їм чути той дзвін:
Як любов? Як примару?
Але ж бачить любов,
Що ніхто з них не злодій
Він шука фею знов
У палітрі мелодій.
Спів душі поглина
Море смутку безкрає.
І чекає вона,
Досі фея чекає...
<14,23 вересня 2018>
C, H,...
© Copyright: Николай Бакуринский, 2018
Свидетельство о публикации №118092300930
Свидетельство о публикации №118092300930
Рецензии