Моя Милана
Синява небес
Робить вічний крок
Краще всіх чудес.
У світі без зірок
Ти і я самі.
І іде Ван Гог
За рекламами.
Ми не хотіли,
Щоб так було.
Що ми зробили –
Все собі жило.
Що люди молять
Про те життя?
Є тільки воля,
А все – сміття.
І всі – сміття.
Інше все – сміття.
«Вибирай свій шлях», –
Доля нас звала.
Може, ти лиш цвях
Чи молекула.
Так навіщо йти?
Думай і дивись.
Прозираючи,
Наново родись.
Моя Милано,
Де же ти є...
Чи ти чекала
На серце моє?
Хто ми з тобою
На цій землі:
Ті, хто сплять двоє,
Хоча й в далі.
Світить настирно
З даху зоря.
А я знаю, то вірно
Усмішка твоя.
Хто ми з тобою,
Моя Милано?
Де ми з тобою,
Мила моя?..
Свидетельство о публикации №118092008798