Пришив тебе до серця ниткою
Червоною, як кров, шовковою.
Шукав нез’єднане й невиткане,
Єднав мости піснями й мовою.
Вогонь душі тримав роз’ятреним,
Щоб видно як удень і затишно
Було вночі, розрісся ватрами,
Торкнися мрій моїх розмашисто.
Тоді проснеться дощ взаємності,
Веселка світ сп’янить підковою.
Любов далека в дикій щемності,
Близькою стане ще й казковою.
Пришив тебе до серця ниткою
Червоною, як кров, у блискітках.
Створив шитво із диво-квіткою,
Неначе вторив небу й блискавкам.
22:22, 17.09.2018 рік.
Зображення: http://crosti.ru/patterns/picture
Пришив тебе до серця ниткою
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2018
Свидетельство о публикации №118091709148
Свидетельство о публикации №118091709148
Рецензии
