ДО НЕБА
Побачити, як і куди
Зникають повір`їв сліди,
Як багатотрудні міста
Встигають писати листа
До неба, до моря, до гір.
Напружити серце та зір,
Зустрітися з Правдою: ти
Даруєш, плюндруєш світи,
І вся наша близькість — лише
Танок невідомих кліше,
Але якщо стерти цю мить,
Нова може не забриніть.
Тому ти приходь, хоч у сні,
Тобою дай стати мені,
Собою дай стані мені,
І в радості цій шаленій.
Я хочу побачити теж
Присутність твою, і без меж
Дзвінком твоїм впитись, коли
Всі інші живуть у імлі.
(с) Марина Чиянова, 2017
До неба
© Copyright: Марина Чиянова, 2018
Свидетельство о публикации №118091604094
Свидетельство о публикации №118091604094
Рецензии