Космiчна бабця

Стара бабуся (поліклінік жертва)
Застрягла у приймальні терапевта.

- У Вас аналізи у нормі, бабцю.
І серце, ніби виповнилось двадцять.
Здоровим людям не потрібні ліки.
Хоч відправляй у космос, -  каже лікар.
Зраділа бабця:
- Часу я не гаю!
Давно у космос на мітлі літаю.
І робот, синку, он дивись - на спині,
а гуманоїди насправді - сині.
Весь посуд переб’ють, а після чаю
собі й мені у чарки наливають.
Ще докторе, ті сині б’ються зранку,
тож випишіть касторку й валер’янку.
Мені в аптеці не дали вже вчора,
послали в космос!
 - Ви, що бабцю... хвора?

Перевод с украинского Светланы Груздевой:
http://www.stihi.ru/2018/09/13/9293


Бабуся, вечной мнительности жертва,
Торчит уж полчаса у терапевта.

– Анализ в норме, нечего бояться,
И сердце, словно только-только двадцать!
Здоровым людям не нужны лекарства.
Хоть в космос посылай, и без коварства!

В ответ ей бабка:
– Время не теряю!
Давно я в космос на метле летаю!
И робот на спине моей мостится,
И гуманоидов – аж вереница!
Посуду перебьют, а после чаю
Себе и мне по чаркам разливают.
Ещё они дерутся спозаранку...
Касторку выпиши и валерьянку.
В аптеке мне вчера вот их не дали,
А в космос, окаянные, послали!
За что мне наказание, не знаю…

– Вы что ж , бабуся, вправду, что ль… больная?!